Легенда про бурштин: Юрате і Каститіс

Бурштин — гордість Балтійського моря. Є нудна версія, що це просто смола. Але у литовців є своя красива легенда.

Легенда про Юрате та Каститіса

Світ, де правлять боги

Легенда про Юрате та Каститіса (Legenda apie Jūratę ir Kastytį), або ж «Королева Балтійського моря» (Baltijos jūros karalienė), розкриває народне пояснення виникнення бурштину, пов'язує навколишній світ з язичницькими богами і є красивою історією про трагічне кохання.

Вона переносить читача у часи литовського язичництва, у світ, яким керують боги природних явищ. Перкунас (Perkūnas) — бог усіх богів, володар грому та блискавок (perkūnija — гроза). А Юрате (Jūratė) — богиня-королева морів (jūra — море).

Кохання морської богині

Головна героїня живе на дні Балтійського моря у неймовірної краси бурштиновому палаці (gintaro rūmai) та керує усіма морськими явищами. Одного разу сміливий рибалка Каститіс (Kastytis) розклав свої тенета в морі — і не послухав попередження русалок (undinėlės), що не можна порушувати спокій Балтії.

Тоді Юрате випливла на поверхню, щоб дізнатися про непокірного рибалку, побачила його — і закохалася в сина землі за красу та сміливість. Кохання морської богині виявилося взаємним, тож Каститіс опинився у бурштиновому палаці на дні моря.

Гнів Перкунаса

Про кохання королеви швидко дізнався Перкунас. Він направив свої стріли-блискавки на палац і розтрощив його на малесенькі друзочки. Сміливий рибалка загинув, а плач Юрате за коханим розбурхує навіть найспокійніші моря, виносячи на узбережжя рештки палацу й донині.

Бурштинчики, оплакані сльозами дівчини, стають прозорими й чистими — як і почуття закоханих.

І все-таки

Ну, або ж це просто скам'яніла деревна смола. :)